Контроль якості зварювання

(1) Візуальна інспекція зовнішнього вигляду зварного шва. Під час виробничого процесу контроль якості передбачає візуальний огляд операторами якості зварювання всередині й ззовні резервуара. Візуальна інспекція дозволяє виявити лише дуже очевидні дефекти, такі як слабкі зварні шви, холодне паяння, прожарені зварні шви, перегріті зварні шви, нерівномірні зварні шви, пропущені зварні шви, бризки при зварюванні, недостатнє або надмірне перекриття стиків у початковій або кінцевій частині резервуара тощо.

(2) Інспекція міцності зварного шва (метод кулькового випробувача): розмістити зразок резервуара на кульковому випробувачі, вирівняти кульку вздовж зварного шва, перемістити кульку вздовж зварного шва по корпусу резервуара, щоб розширити та виступити зварний шов на 1–2 мм (регулюється). Після цього вилучити корпус резервуара з кулькового випробувача й перевірити наявність будь-яких тріщин або розломів у зварному шві.

(3) Метод випробування на розрив виконується таким чином: узяти два зразкових балони, ножицями або пасатижами зробити надріз завдовжки 5 мм на одному кінці корпусу балона й загнути надрізаний край угору. Потім надіти корпус балона на випробувальний оправку, зафіксувати надрізаний край пасатижами та постійно й рівномірно відтягувати зварний шов угору (під кутом 45° до шва по корпусу — уникати різкого тягнення). Повторити цю процедуру з другим балоном, але відтягувати шов із протилежного кінця. Візуально оглянути відтягнутий зварний шов: якщо весь зварний шов відтягується чисто й при потруску між вказівним і середнім пальцями відчувається гладким — якість зварювання задовільна; якщо під час відтягування зварний шов рветься в певній точці, це свідчить про недостатню силу зварювального струму; якщо краї відтягнутого зварного шва нерівні й відчуваються шорсткими на дотик — це вказує на бризки або перегрів у зоні зварювання, а також на надмірну силу зварювального струму. Зігнути смужку відтягнутого зварного шва — вона не повинна бути крихкою або ламатися. Закрутити й зав’язати вузол із зварного шва — він не повинен ламатися, а має залишатися гнучким. Якщо ж він крихкий або ламається, це свідчить про надмірну силу зварювального струму. Цей метод є дуже ефективним для випробування холодних або гарячих зварних з’єднань.

(4) Основна мета конічного випробування — оцінка розтягливості передніх і задніх точок зварювання. Метод випробування такий: розмістити тіло банки для випробування на конічному випробувальному пристрої, вставити конус відповідного розміру в зварене тіло банки з постійною швидкістю й розширити його до конічної форми. Вилучити тіло банки та спостерігати за розширенням: якщо розширення перевищує 20 %, то показники фланцювання задовільні; розширення в межах від 10 % до 20 % є прийнятним; якщо розширення ≤10 %, результат вважається незадовільним.

(5) Мета випробування з перевертанням і загинанням зварного шва полягає переважно в перевірці розтяжності передніх і задніх зварних точок. Метод випробування такий: вийняти одне тіло банки із зварювального верстата, зафіксувати відповідну форму на основній плиті пристрою для перевертання й загинання, розмістити тіло банки на формі, що знаходиться на основній плиті для перевертання, і керувати поршневим клапаном, щоб прикласти тискову плиту до тіла банки для загинання краю. Після загинання приблизно на 10 мм вийняти тіло банки й оглянути загнуту частину на наявність тріщин. Якщо тріщини присутні, тіло банки вважається непридатним.

(6) Перед зварюванням перекриття, ширину та товщину зварного шва зазвичай вимірюють за допомогою лупи зі шкалою або проектора, щоб визначити ширину перекриття до зварювання та ширину зварного шва після зварювання. Товщину зварного шва вимірюють за допомогою конічного мікрометра.

(7) Перевірка внутрішнього діаметра: використовувати штангенциркуль для вимірювання внутрішнього діаметра, різниця між переднім і заднім діаметрами має бути меншою за 0,10 мм.