Значення та практична цінність консервованої фарби

1. Захист тари

Металевий матеріал корпусу трисекційної жерстяної банки — олово, а металеві матеріали кришок верхньої та нижньої частин можуть бути оловом, хромом або алюмінієм. За винятком алюмінію, який не піддається корозії, олово й хром із часом ржавіють у вологому середовищі, особливо якщо шари олова чи хрому пошкоджуються під час виробництва, зберігання та транспортування. Крім того, різні продукти містять різні корозійні фактори, і їх здатність викликати корозію алюмінію, оцинкованої сталі та хромуваного заліза набагато вища, ніж у води. Застосування покриттів дозволяє ізолювати металеві матеріали від контакту з навколишнім середовищем, запобігати подряпинам на металевій основі та запобігати впливу корозійних факторів, що містяться в продуктах, на металеву основу.

2. Декоративне оформлення та просування бренду

Оформлення та реклама бренду спрямовані переважно на покриття зовнішньої поверхні банок. З підвищенням рівня життя людей матеріали стають усе більш різноманітними. Усередині банок міститься велика кількість різноманітних харчових продуктів, а також багато товарів одного й того самого типу. Коли споживачі звертають увагу на вміст банок, вони все більше приділяють уваги якості їхнього зовнішнього вигляду. Паперові етикетки або антикорозійні покриття на зовнішній поверхні банок поступово замінюються витонченим дизайном і друком, що підкреслює індивідуальні потреби та харизму бренду.

3. Збереження харчових продуктів

Якщо немає захисного покриття, що запобігає корозійному впливу компонентів харчових продуктів на основний матеріал, метали основи поступово перетворюватимуться на олов’яні, залізні або алюмінієві іони, які потрапляють у харчовий продукт, впливаючи на його смак і серйозно порушуючи відповідність до чинних стандартів гігієни харчування.

4. Сприяння фарбуванню заліза та його обробці й формуванню

З розвитком сучасних технологій обробки та зростанням швидкості консервування й закривання кришками покриття відіграють вирішальну роль. Саме гладкість, твердість і пластичність, які забезпечують покриття, захищають основний матеріал і дозволяють усій виробничій лінії працювати швидко й безперебійно.

5. Хороші економічні переваги

До використання покриттів для харчового пакування застосовували олов’яну жерсть з високим вмістом олова, щоб запобігти корозії та захистити продукти харчування. Олово — це невичерпний ресурс, який є дуже дорогим; розробка недорогої хромуваної сталі вирішила деякі проблеми харчового пакування. Розвиток покриттів та поліпшення технології виготовлення олов’яної жерсті зробили можливим використання олов’яної жерсті з низьким вмістом олова для пакування харчових продуктів, що сприяло зниженню витрат на пакування.

6. Вимоги до покриттів

(1) Добра стабільність при зберіганні;

(2) Розчинники в покриттях мають мінімальний шкідливий вплив на здоров’я людини;

(3) Внутрішнє покриття для консервів має відповідати відповідним національним санітарно-гігієнічним стандартам;

(4) Легко встановлювати, простий у експлуатації та утворює якісне покриття після запікання й затвердіння;

(5) Після утворення плівки покриття воно має мати необхідну адгезію, твердість, стійкість до ударних навантажень, хімічну стійкість, щільність і зварювальну стійкість разом із основою, щоб відповідати технологічним вимогам консервування й закривання;

(6) Після стерилізації та охолодження покриття на консервах має мати привабливий зовнішній вигляд і не відшаровуватися;

(7) Внутрішнє покриття не повинно впливати на смак і колір продуктів;

(8) Внутрішнє покриття разом із основою має ефективно запобігати корозії вмісту.